На підприємстві не працюють виробничі цехи, але працюють склади, де зберігається продукція. Як у такому разі проводити атестацію робочих місць за умовами праці на підприємстві, адже шкідливі та небезпечні виробничі фактори присутні у виробничих цехах?
Згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі — Порядок № 442), атестацію робочих місць за умовами праці проводять на підприємствах незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є такі нормативно-правові акти: Кодекс законів про працю України; закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII; закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII; закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР; Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36; Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290, тощо.
Отже, атестація робочих місць за умовами праці має бути проведена в обов’язковому порядку на всіх підприємствах незалежно від форм власності і господарювання на тих робочих місцях, де:
- зайняті працівники, які мають право хоча б на одну з пільг і компенсацій, передбачених законодавством за роботу із шкідливими умовами праці;
- технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Таким чином, якщо на підприємстві (у т. ч. на складі) є такі робочі місця — їх атестацію слід проводити відповідно до вимог законодавства.
Зверніть увагу!
Згідно з пунктом 3.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 р. № 41, при проведенні атестації робочих місць лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів мають бути проведені у процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного та індивідуального захисту.
Отже, в цехах, де робота не здійснюється, характерних виробничих умов не існує, а тому проведення атестації робочих місць неможливе. Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначають наказом по підприємству, у строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж 1 раз на 5 років за умови, якщо впродовж цього часу на підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце).
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.
Позачергову атестацію робочих місць проводять у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці України за участю установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
Варто також зазначити, що результати атестації за умовами праці використовують не лише для встановлення пільг і компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників. Крім того, результати атестації робочих місць можуть бути підставою для встановлення додаткових пільг і компенсацій, не передбачених законодавством, але встановлених за рахунок роботодавця відповідно до колективного (трудового) договору.