Нові правила щодо експлуатації обладнання, що працює під тиском.



Нові правила щодо  експлуатації обладнання, що працює під тиском.

06th August, 2018

   Сьогодні ми ділимося корисною інформацією, для підприємств, які  експлуатують обладнання, що працює під тиском.

   У цій статті проаналізовано нові правила охорони праці. Ви дізнаєтесь, як безпечно організувати роботу та яка документація необхідна для цього.

   Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (затверджені наказом Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333; НПАОП 0.00-1.81-18; далі — Правила № 333) набрали чинності 25.05.2018. Їх мають дотримуватися роботодавці і працівники, які монтують, демонтують, експлуатують (використовують за призначенням, проводять технічне обслуговування, ремонт), модифікують (реконструюють чи модернізують), перевіряють технічний стан (проводять технічний огляд, експертне обстеження) обладнання, що працює під тиском понад 0,5 бар*.

* 0,5 бар = 0,05 МПа. Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском не визначають цю відповідність.

На сьогодні чинними є як Правила № 333, так і до 01.03.2019 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 27.11.1987; НПАОП 0.00-1.59-87; п. 4 розпорядження КМУ від 18.12.2017 № 1022-р).

Оскільки набрали чинності Правила № 333, Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 08.09.1998 № 177; НПАОП 0.00-1.11-98) та Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 30.08.1966; НПАОП 0.00-1.60-66) уже не застосовують.
Проаналізуємо деякі нормативні вимоги, які передбачають Правила № 333.

На яке обладнання поширюються Правила № 333

Правила № 333 поширюються на (п. 2 розд. І):

- опалювальні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт;

- парові, водогрійні і пароводогрійні котли;

- котли-бойлери, а також автономні пароперегрівачі й економайзери;

- бойлери;

- енерготехнологічні котли (парові та водогрійні, зокрема содорегенераційні котли);

- котли-утилізатори (парові та водогрійні);

- котельні мобільні установки (пересувні і транспортабельні) та енергопоїзди;

- котли парові та рідинні, які працюють із високотемпературними органічними теплоносіями;

- посудини, що працюють під тиском води з температурою понад 110 °C або іншої рідини з температурою, яка перевищує температуру кипіння за тиску 0,5 бар, без урахування гідростатичного тиску;

- посудини, що працюють під тиском пари або газу понад 0,5 бар;

- балони, у яких транспортують і зберігають зріджені, стиснуті та розчинені гази під тиском понад 0,5 бар;

- цистерни та бочки, у яких транспортують і зберігають зріджені гази, тиск пари яких за температури до 50 °C перевищує тиск понад 0,5 бар;

- цистерни і посудини, у яких транспортують і зберігають зріджені, стиснуті гази, рідини та сипкі тіла, у яких тиск понад 0,5 бар утворюється періодично для їх спорожнення;

- барокамери;

- трубопроводи пари та гарячої води в межах котла;

- трубопроводи пари з робочим тиском пари понад 0,5 бар;

- трубопроводи гарячої води з температурою понад 110 °C;

- редукційно-охолоджувальні пристрої і колектори, що є складовою трубопроводів пари з робочим тиском пари понад 0,5 бар і гарячої води з температурою води понад 110 °C.

   Парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт; трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, які є ємностями для газового моторного палива, входять до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Для проведення на цих засобах виробництва технічного огляду, випробувань, експертного обстеження (технічного діагностування), монтажу, демонтажу, налагоджень, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції роботодавцю необхідно отримати відповідний дозвіл від Держпраці (п. 1, 2 дод. 2; п. 9, 10 дод. 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, у редакції постанови КМУ від 07.02.2018 № 48).

   У цьому випадку посудинами під тиском називають посудини, на які поширюються Правила № 333. Тобто дозвіл від Держпраці не потрібний, якщо використовують посудини, на які Правила № 333 не поширюються.

   Правила № 333 не вказують на необхідність дотримуватися Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском (затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 № 35). Цей документ поширюється на обладнання, що працює під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бара, а саме на:

- посудини, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бара;

- прилади й агрегати місткістю понад два літри для одержання пари або гарячої води з температурою понад 110 °C, що підігріваються полум’ям або іншим чином і яким загрожує небезпека перегріву (зокрема автоклави та скороварки), або інше обладнання й агрегати, якщо виробник має намір вводити їх в обіг як обладнання, що працює під тиском;

- трубопроводи;

- агрегати для одержання гарячої води з температурою не вище ніж 110 °C, яких вручну забезпечують твердим паливом і добуток експлуатаційного тиску на місткість (PS × V) яких перевищує 50 бар на літр;

- запобіжні пристрої та прилади, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бара.

Які вимоги до обслуговування обладнання під тиском

   Правила № 333 містять такі вимоги до допуску обслуговувального персоналу до роботи з обладнанням, що працює під тиском:

    Роботодавець зобов’язаний призначити в необхідній кількості обслуговувальний персонал, який пройшов навчання з охорони праці і має відповідну кваліфікацію щодо обслуговування обладнання під тиском, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів, хімводопідготовки, живильних пристроїв та іншого допоміжного устаткування.

(п. 1 гл. 1 розд. VII);

   Обслуговувати обладнання під тиском допускають осіб, не молодших 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання з охорони праці, перевірку знань в установленому порядку (п. 1 гл. 2 розд. VII);

    Працівники, які обслуговують балони, мають пройти навчання та інструктаж із охорони праці (п. 2 гл. 3 розд. Х).

Нормативні документи з підготовки працівників на виробництві й організації їх медичних оглядів, далі у Додатках 1 і 2.

 


  •  

   Правила № 333 не вказують на те, що до зварювальних робіт потрібно залучати зварників, атестованих відповідно до Правил атестації зварників (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.1996 № 61; НПАОП 0.00-1.16-96). Документ лише зазначає:

- прихоплювати та зварювати елементи металоконструкцій обладнання під тиском під час їх монтажу, ремонту, модифікації (реконструкції та модернізації); приварювати площадки, поручні й засоби доступу до обладнання під тиском мають зварники, які пройшли кваліфікаційні випробування (атестацію; п. 1 гл. 5 розд. ІІІ Правил № 333);

- після того, як провели монтаж та налагодження обладнання під тиском, складають акт, що підтверджує проведення монтажних робіт і налагодження. У ньому, зокрема, вказують відомості про зварювання (вид зварювання, тип і марку електродів, зварювального дроту, прізвище зварника та номер його посвідчення; п. 3 гл. 1 розд. ІІІ Правил № 333);

-- зварні елементи мають містити клеймо чи інше умовне позначення, що дає змогу визначити прізвище зварника, який виконав зварювання (п. 11 гл. 5 розд. ІІІ Правил № 333).

   Справність роботи манометрів, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води і живильних пристроїв необхідно перевіряти в такі строки (п. 1 гл. 3 розд. VII Правил № 333):

- для обладнання під тиском із робочим тиском до 14 бар включно — не рідше разу за зміну;

- для обладнання під тиском із робочим тиском понад 14 бар (до 40 бар включно) — не рідше разу на добу (крім котлів, установлених на електростанціях);

- для котлів, установлених на теплових електростанціях, — згідно з графіком, який затвердив роботодавець.

 
ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ
Чим визначена повірка засобів вимірювальної техніки

   Манометри й інші засоби, якими вимірюють тиск і вакуум, входять до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці (затверджений постановою КМУ від 04.06.2015 № 374).

   Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, щоб забезпечити надійні результати вимірювань протягом визначеного проміжку часу (п. 3 Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1195). Міжповірочний інтервал манометрів та інших засобів для вимірювання тиску й вакууму становить один рік (п. 43 таблиці Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747).

   Як проводити повірку засобів вимірювальної техніки, визначають Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (затверджений постановою КМУ від 08.07.2015 № 474) та Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (затверджений наказом Мінекономрозвитку від 08.02.2016 № 193).

  Після того, як закінчився граничний строк експлуатації обладнання під тиском, визначеного проектом, виробником, іншою нормативною документацією, а також після аварії обладнання під тиском або його елементів, якщо за обсягом відновлювальних робіт є потреба у такому огляді, перед позачерговим технічним оглядом необхідно провести експертне обстеження (технічне діагностування) обладнання під тиском. Обстеження проводять відповідно до нормативних документів (п. 24 гл. 1 розд. VIIІ Правил № 333).

Як облаштувати обладнання під тиском

   Котли та допоміжне устаткування в котельнях, пересувних блок-контейнерах, транспортабельних установках і в енергопоїздах необхідно розміщувати відповідно до проекту

(п. 2 розд. V Правил № 333).

   Приміщення котельні необхідно забезпечити природним освітленням, а в нічний час — електричним. Місця, які з технічних причин не можна забезпечити природним освітленням, повинні мати електричне освітлення. Освітленість має відповідати нормативним документам (п. 5 розд. V Правил № 333).

   Яке має бути освітлення, зокрема аварійне, у будівлях та спорудах, визначають ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» та розділ 6 «Електричне освітлення» Правил улаштування електроустановок (затверджені наказом Міненерговугілля від 21.07.2017 № 476).

   Коли приймають норми якості котлової води, режими безперервної і періодичної продувок, керуються інструкціями виробника котла, типовими інструкціями із ведення водно-хімічного режиму й іншими нормативними документами. Також це можуть робити на підставі теплохімічних випробувань (п. 8 розд. VІ Правил № 333).

   Загальні вимоги до водопідготовки та водно-хімічного режиму роботи парових котлів визначає розділ 12 ДБН В.2.5-77:2014 та підрозділ 6.8 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71).

   Склади для балонів із газом повинні мати природну або штучну вентиляцію відповідно до нормативних документів (п. 19 гл. 3 розд. Х Правил № 333). Розриви між складами для балонів із газами, складами і суміжними виробничими будівлями, громадськими приміщеннями, житловими будинками мають відповідати нормативним документам (п. 22 гл. 3 розд. Х Правил № 333).

   Як розміщувати балони у будівлях і спорудах, визначають пункти 8.133-8.140, 9.52‑9.63 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» та глава 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МВС від 30.12.2014 № 1417).

   Розміри санітарно-захисних зон визначають додатки до ДБН 360‑92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Цей документ втратить чинність, коли наберуть чинності ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

   Маркують та фарбують неметалеві балони відповідно до нормативних документів (п. 7 гл. 1 розд. Х Правил № 333). Як переміщувати балони, визначають пункти 23-25 глави 3 розділу Х Правил № 333.

   Як проводити вантажно-розвантажувальні роботи з балонами, конкретизує глава 3 «Навантаження (розвантаження) балонів зі стислими, зрідженими і розчиненими під тиском газами» розділу ІII Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт (затверджені наказом Міненерговугілля від 19.01.2015 № 21; НПАОП 0.00-1.75-15).

   Розділ ХІ Правил № 333 визначає додаткові вимоги до трубопроводів пари та гарячої води. Залежно від призначення трубопроводу та параметрів середовища поверхню трубопроводу варто фарбувати у відповідний колір і нанести на неї маркувальні написи (п. 1 гл. 2 розд. ХІ).

ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ
Вимоги до експлуатації трубопроводів: чим керуватися

   Як безпечно експлуатувати теплові мережі, конкретизують розділ XIII Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок (затверджені наказом Міненерговугілля від 02.12.2013 № 892; НПАОП 0.00-1.69-13) та пункт 6.3 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71).

   Розпізнавальний колір і цифрове позначення груп трубопроводів та позначення найнебезпечніших за властивостями речовин, які транспортують, визначають додатки 1 та 2 НПАОП 0.00-1.69-13.

   Як випробувати та вводити в експлуатацію трубопроводи систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання і котелень, визначає ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 «Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем».

   Яку документацію потрібно вести

   Правила № 333 не обумовлюють потребу в наявності паспорта на посудину, а насамперед передбачають журнал нагляду обладнання. Що має містити журнал, визначає пункт 4 глави 6 розділу VII Правил № 333. Окрім журналу нагляду обладнання, потрібно вести й інші експлуатаційні журнали, наприклад, змінний журнал та ремонтний журнал, а також журнал із водопідготовки (для парових та водогрійних котлів), журнал випробування балонів, журнал заповнення балонів.

    У Правилах № 333 немає нормативного посилання на декларацію про відповідність обладнання, передбаченого пунктом 4 глави 3 розділу ІІІ і пунктом 5 глави 6 розділу VІІ документа. На декларацію про відповідність поширюється Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII.

   За Правилами № 333 у журнал нагляду обладнання вносять такі дані:

- обліковий номер і дату здійснення запису про облік. Це робить працівник, який проводить облік (п. 3 гл. 6 розд. VII);

- результати оглядів (п. 11 гл. 1 розд. VIIІ), зокрема балонів для стиснених, зріджених і розчинених газів місткістю понад 100 л (п. 1 гл. 1 розд. Х; п. 4 гл. 2 розд. Х);

- відомості про виконані роботи (модифікація; ремонтні роботи із заміною елементів обладнання під тиском із застосуванням зварювання або вальцювання), де вказують місце ремонту (або додають ремонтні креслення), зміни параметрів, характеристик і показників; відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість (п. 5 гл. 2 розд. ІІІ; п. 3 гл. 3 розд. ІІІ; п. 3 гл. 5 розд. VII).

   У власника обладнання протягом строку його служби разом із журналом нагляду (паспортом) обладнання мають зберігатися копії документів, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання (п. 3 гл. 2 розд. ІІІ Правил № 333). Також має бути забезпечена можливість зберігати разом із журналом нагляду (паспортом) декларацію про відповідність, документи про якість матеріалів, паспорти (інструкції) приладів і пристроїв безпеки, акти, протоколи, технічні звіти, висновки експертизи, що складають під час монтажу та протягом експлуатації обладнання (п. 5 гл. 6 розд. VII Правил № 333). За потреби відновити втрачений, зіпсований чи замінити непридатний для використання журнал нагляду (паспорт) обладнання під тиском, яке експлуатували, суб’єкт господарювання має забезпечити отримання дубліката журналу нагляду (паспорта) від виробника чи складання нового журналу нагляду (п. 4 гл. 6 розд. VII Правил № 333).

   Коли проводять модифікацію обладнання, разом із журналом нагляду (паспортом) зберігають (п. 3 гл. 3 розд. ІІІ Правил № 333):

- довідку про характер модифікації (реконструкції та модернізації), яку підписала відповідальна особа організації, що розробила технічну документацію на модифікацію;

- креслення загального вигляду з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками в разі їх зміни;

- копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використовували під час модифікації (реконструкції та модернізації);

- відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавленого металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

- відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкції.

   У змінний журнал вносять дані про результати огляду, перевірки справності арматури, манометрів, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води і живильних пристроїв та інших засобів сигналізації і захисту, а також причини аварійної зупинки обладнання.

   Ремонтний журнал містить дані про ремонтні роботи, що обумовлюють потребу провести достроковий технічний огляд обладнання під тиском, а також про ремонтні роботи із заміною елементів обладнання під тиском із застосуванням зварювання або вальцювання

(п. 3 гл. 5 розд. VII Правил № 333).

   Відповідно до Правил № 333 форму змінного та ремонтного журналу визначає роботодавець. Як аналоги цих журналів можна рекомендувати, наприклад:

оперативний журнал — у ньому вказують дату і час; зміст повідомлень протягом зміни, підпис про здавання і приймання зміни; візи, примітки (п. 2.3.5 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30);

журнал дефектів — містить назви об’єктів електромереж; найменування дефекту, який потрібно терміново усунути, місце виявлення; час, дату усунення дефекту; виконавця (дод. 41 Правил організації технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України

від 14.05.2003 № 228; ГКД 34.20.601-2003).

Іншу документацію щодо експлуатації обладнання, яке працює під тиском, знайдете

у Додатках 3 і 4.

 
Джерело: https://esop.mcfr.ua/