31th July, 2018
Про дороги в Україні говорять часто, на жаль в більшості не добрими словами. Ця тема завжди актуальна і завжди болюча. Сьогодні ми розповімо Вам про охорону праці під час виконання дорожніх робіт.
З нашої статті ви дізнаєтесь:
- Вимоги нормативних документів щодо безпеки праці під час дорожніх робіт
- Схеми організації дорожнього руху
- Транспортні і технічні засоби
- Кліматичний чинник організації робіт
До дорожніх належать роботи, під час яких будують, реконструюють, ремонтують чи утримують автомобільні дороги (вулиці), штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, інженерного облаштування; встановлюють (ремонтують, замінюють) технічні засоби організації дорожнього руху (п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306;
далі — Правила дорожнього руху).
З’ясуємо, як організувати виконання дорожніх робіт, аби не наразити на небезпеку працівників. Чим визначені вимоги безпеки праці під час дорожніх робіт — читайте далі.
Як проводити ремонт та утримувати автомобільні дороги загального користування і дорожні об’єкти на них, визначають базові нормативно-правові акти:
- Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII; далі — Закон «Про дорожній рух»;
далі — Правила № 198).
Правила користування, ремонту й утримання приватних і відомчих дорожніх об’єктів та правила їх охорони встановлюють власники цих об’єктів. Вони й погоджують правила з уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 1 Правил № 198).
Ремонтують та утримують дорожні об’єкти (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, дорожньо-експлуатаційні організації, які належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (далі — Укравтодор), а ті, що перебувають у комунальній власності, — відповідні комунальні дорожньо-експлуатаційні організації (п. 2 Правил № 198).
Проектують та будують нові, проводять реконструкцію і капітальний ремонт наявних вулиць і доріг міських та сільських населених пунктів відповідно до ДБН В.2.3-5:2018 «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів» (чинні з 01.09.2018; не поширюються на автомобільні дороги загального користування) та ДБН В.2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» (поширюються на автомобільні дороги загального користування).
Як ремонтувати й утримувати вулиці та дороги населених пунктів (за винятком автомобільних доріг загального користування), регламентують Технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів (затверджені наказом Мінрегіону від 14.02.2012 № 54;
далі — Правила № 54).
Технічні вимоги до ремонту й утримання міської вулично-дорожньої мережі обумовлюють Технічні правила ремонту і утримання міських вулиць та доріг КТМ 204 України 010-94 (затверджені Держжитлокомунгоспом від 27.12.1994).
Вимоги безпеки, охорони праці визначають Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг (затверджені наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2009 № 216; НПАОП 63.21-1.01-09).
Як використовувати огороджувальні засоби під час робіт на дорожніх об’єктах, визначають:
- ДСТУ 7168:2010 «Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні тимчасові. Загальні технічні умови»;
- СОУ 45.2-00018112-004:2006 «Безпека дорожнього руху. Огородження стримувальні для пішоходів. Загальні технічні умови»;
Порядок виконання робіт із влаштування шарів дорожнього одягу з гарячих асфальтобетонних сумішей за низьких температур на автомобільних дорогах загального користування під час будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонтів регулюють галузеві будівельні норми ГБН В.2.3-218-547:2010 «Влаштування асфальтобетонних шарів дорожнього одягу при низьких температурах*».
* Низькі температури — температури навколишнього середовища при влаштуванні шарів дорожнього одягу з гарячих асфальтобетонних сумішей,
що нижчі ніж 5 ºС навесні та нижчі ніж 10 ºС восени, але не нижчі середньодобової температури -5 ºС.
Власники доріг або органи, які утримують автомобільні дороги, мають право вимагати від користувачів дотримуватися законодавчих і нормативних актів дорожнього руху, правил ремонту й утримання доріг, правил користування дорогами та дорожніми спорудами. Якщо роботи в смузі відведення автомобільної дороги загрожують безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, то рух закривають чи обмежують. Відповідний дорожній орган, а в містах — служба місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування — видає щодо цього ордер і погоджує його з Національною поліцією. В ордері викладають умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт
(ст. 24, 26 Закону «Про дорожній рух»).
Виконавець робіт визначає технологічні особливості та строк проведення дорожніх робіт, схему організації дорожнього руху (далі — ОДР), необхідність будівництва об’їзду, технічні засоби захисту ділянки проведення робіт**, зокрема пересувні знаки небезпеки. Якщо роботи проводять у темну пору доби, ділянку потрібно забезпечити штучним освітленням
(п. 7.1 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
** Ділянка, місце проведення робіт — площа, яку обмежують зони дії технологічного транспорту, машин і механізмів, технологічне обладнання і матеріали для дорожніх, аварійних та інших робіт у межах смуги відведення дороги (п. 3.2 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
Місце робіт на ділянці дороги виконавець робіт огороджує і облаштовує технічними засобами згідно з тимчасовою типовою або тимчасовою індивідуальною схемою ОДР. Її визначають у проектно-технологічній документації на реконструкцію або ремонт ділянки дороги, ордері або дозволі, який виконавець робіт одержує від власника дороги або уповноваженого ним органу.
Ділянки дороги, на яких виконують аварійні роботи, роботи з поточного ремонту й утримання доріг, із ліквідації недоліків експлуатаційного стану, а також операційний контроль якості робіт, облаштовують за тимчасовими типовими схемами ОДР. Зразки типових схем ОДР наведені у додатку А СОУ 45.2-00018112-006:2006.
Якщо умови виконання робіт чи умови руху не відповідають жодній із типових схем, власник дороги (уповноважений ним орган) розробляє тимчасову індивідуальну схему ОДР і погоджує її з місцевим органом Державної автомобільної інспекції (п. 4.1 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
До тимчасових технічних засобів ОДР належать (п. 5.1-5.4 СОУ 45.2-00018112-006:2006):
- пересувний знак-сигналізатор небезпеки;
- дорожні знаки;
- розмітка;
- світлофори.
Аби визначити ділянку дороги, де проводять дорожні роботи, працівники використовують попереджувальний знак «Дорожні роботи» (пп. 1.37 п. 1 розд. 33 Правил дорожнього руху) та інші дорожні знаки згідно з ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Для поздовжнього та поперечного огородження ділянки робіт використовують тимчасову стримувальну систему. В якості неї застосовують огорожі — металеві, поліетиленові, залізобетонні блоки або інші збірно-розбірні конструкції огороджень парапетного типу. Також використовують збірні бетонні блоки розміром не менше ніж 2 × 0,3 × 0,5 м. Їх встановлюють на відстані не більше ніж 1,5 м один від одного та з’єднують між собою єдиним сталевим канатом діаметром від 10 мм. Канат пропускають через закладні деталі блоків по всій довжині небезпечної зони (ГОСТ 2688‑80 «Канат подвійного звивання типу ЛК-Р конструкції
6 × 19 (1 + 6 + 6/6) + 1 о. с. Сортамент» або ГОСТ 3067-88 «Канат сталевий подвійного звивання типу ТК конструкції 6 × 19 (1 + 6 + 12) + 1 × 19 (1 + 6 + 12). Сортамент»).
На ділянках робіт також використовують дорожню тимчасову огорожу:
- щити огороджувальні;
- бар’єри огороджувальні та поперечні;
- віхи й конуси напрямні;
- стрічки та шнури сигнальні (ДСТУ 7168:2010; ГСТУ 218-03449261-095-2002).
Для пішоходів за потреби обладнують тимчасові містки, ширина яких має бути не менше ніж 1 м, висота перил — 1 м (п. 5.5-5.7 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
Транспортні та технічні засоби ОДР виконавці робіт установлюють на узбіччі або на розділювальній смузі у напрямку виконання робіт на відстані 30-40 м від їх початку. Розвантажують тимчасові технічні засоби ОДР у міру їх встановлення. Насамперед установлюють найвіддаленіші попередні й інформаційно-вказівні тимчасові дорожні знаки на узбіччі (ДСТУ 4100:2014), потім — у безпосередній близькості на проїжджій частині та на узбіччі.
Далі облаштовують знаками об’їзди (за їх наявності), встановлюють поперечні та поздовжні тимчасові огорожі, пішохідні містки (за потреби), світлофори тощо. Останніми встановлюють дорожні знаки на узбіччі смуги руху протилежного напрямку.
Знак небезпеки переміщують на нове місце у межах позначеної конусами або віхами смуги руху, на якій виконують роботи. Його розміщують від місця безпосереднього виконання робіт на відстані 30-50 м (п. 7.3.1 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
Під час робіт із утримання, ремонту, виконання натурних випробувань або досліджень дорожнього покриття машину прикриття не встановлюють. Але її обов’язково необхідно встановити, коли проводять дорожню розмітку. Відповідно до схеми ОДР А.7 відстань між машиною прикриття та початком ділянки робіт становить 10-15 м.
Простежте, аби працівники, що працюють на дорозі, перебували у межах встановленої тимчасової огорожі, були одягнені у спецодяг (оранжеві жилети і такого ж кольору головний убір) та дотримувалися Правил дорожнього руху.
На машинах і механізмах мають бути увімкнені проблискові маячки жовтого (оранжевого) кольору. Важливо, щоб їх габарити не виходили за межі огородженої зони робіт. Правила забороняють проводити ремонт та технічне обслуговування дорожніх машин і механізмів у зоні робіт.
У темну пору доби чи при тумані потрібно встановити поперечні бар’єри та віхи напрямні на відстані 10-15 м один від одного, обладнати їх увімкненими ліхтарями червоного кольору. Місця робіт освітлюють із двох боків ліхтарями верхнього світла, які створюють освітленість не менше ніж 10 лк. Простежте, аби працівники проклали електричний дріт так, щоб унеможливити наїзд і дотик транспорту, технологічних машин і механізмів, не заважати руху пішоходів і роботі на дорозі.
Після закінчення зміни працівники переставляють дорожні машини й обладнання на майданчик за межами земляного полотна. Нетранспортабельні машини, механізми у темну пору доби розміщують за межами проїжджої частини дороги й огороджують за схемою ОДР А.16. Щоб запобігти аварійним ситуаціям, керівники робіт мають передбачити не менше ніж два комплекти автономного живлення для сигнальних ліхтарів на випадок, якщо їх відключать від основної системи живлення.
Після реконструкції або ремонту на ділянці дороги робітники прибирають залишки будівельних матеріалів і сміття, встановлюють постійні дорожні знаки відповідно до проекту чи схеми ОДР для наявного стану дороги. Відходи виробництва збирають і вивозять до місця їх організованого складування або включають у виробничий цикл (п. 9.1 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
В останню чергу ліквідовують з’їзди та виїзди з дороги на об’їзд, знімають тимчасові технічні засоби ОДР у зворотній послідовності їх встановлення.
Рух транспорту після реконструкції або капітального ремонту відновлюють на визначеній ділянці дороги після передачі її за актом підприємству, яке утримує дорогу
(п. 7.4 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
Поки акт не підписано, за безпеку руху на ділянці дороги відповідає виконроб підприємства, яке виконувало роботи (п. 4.2 СОУ 45.2-00018112-006:2006).
На кожному етапі ремонтних робіт працівники мають знати та виконувати певні вимоги безпеки, які визначає глава 6 розділу ІІІ НПАОП 63.21-1.01-09. Розглянемо найбільш типові з них.
Якщо під час ремонту застосовують пересувну авторемонтну машину, то після навантаження асфальтобетонної суміші люк бункера потрібно зачинити. Пересувну електростанцію встановлюють так, щоб вона не перешкоджала пересуванню працівників, і заземляють відповідно до нормативних вимог.
Коли застосовують авторемонтні машини, що обладнані пневматичним інструментом, котлами для підігрівання бітуму та мішалками для асфальтобетонної суміші, стежать, аби біля розвантажувального отвору мішалки не було працівників.
Під час роботи з відбійним молотком буртик піки має бути притиснутим до букси. Заборонено заглиблювати піку в дорожнє покриття до упору кінцевої пружини. Вирубані шматки дорожнього покриття відокремлюють тільки за умови вимкнутого відбійного молотка.
Інтервал між працівниками, які вирубують дорожнє покриття за допомогою кувалд, зубил, клинів і сокир, має бути не менше ніж 4 м. Або між ними встановлюють захисні екрани.
Під час застосування пересувних бітумних котлів працівники дотримуються таких вимог:
- котел установлюють на узбіччі на відстані не менше ніж 50 м від місця робіт із підвітряного боку;
- завантажують котел поступово, не вкидають шматки бітуму в підігріту масу;
- не завантажують котел понад 3/4 його місткості;
- якщо бітум спінюється і переливається через край котла, гасять пальник або заливають топку водою (у разі розігріву твердим паливом);
- якщо бітум у котлі спалахнув, необхідно щільно закрити кришку.
Під час дрібного ямкового ремонту бітум набирають із котла черпаками з держаком довжиною не менше ніж 1 м, наповнюють ківш на 3/4 його місткості. Місткість ручних поливальниць має не перевищувати 10-12 л.
Заборонено проводити роботи гарячим в’яжучим із відкритих посудин або з посудин, які не щільно закриваються.
Переносити асфальтобетонну суміш лопатами вручну можна на відстань не більше ніж 8 м. Для більших відстаней користуються ношами з бортами з трьох боків або легкими тачками з перекиданням наперед.
Якщо під час ремонту застосовують інфрачервоне випромінювання, на місці роботи розігріву має бути пінний вогнегасник типу ПВ-5 і запас піску. Запалювати форсунку можна тільки факелом, просоченим гасом, із довжиною ручки не менше ніж 0,6 м. Під час розпалювання пальників працівникам та стороннім особам заборонено перебувати перед зонтом розігрівача з того боку, де є вихід полум’я. Перед опусканням робочого органа розігрівача на місце розігріву асфальту та під час його роботи дорожні працівники мають перебувати на відстані не менше ніж 5 м від нього. Важливо стежити, щоб тиск у паливному баку не перевищував 0,2 МПа. Заборонено експлуатувати розігрівач із паливною арматурою, якщо він підтікає.
У випадках, коли використовують розігрівачі на газу з пальниками кругового типу, після відкриття вентилів на балонах і газовитратній колонці потрібно стежити за манометрами та переконатися в наявності середнього (0,16 МПа) та нижнього (0,002-0,0035 МПа) тиску. Під час запалення пальника та випромінювача працівник має перебувати з підвітряного боку. Стежте, щоб не було проскакування та вібрації полум’я в пальниках під час розігріву випромінювачів. Якщо виявили несправності (витік газу, нерівномірність роботи пальників тощо), припиняють подачу газу до пальників і перекривають вентиль.
Під час експлуатації розігрівачів працівникам заборонено:
- залишати без нагляду пальники, що працюють;
- працювати, якщо полум’я просочується на форсунку;
- тримати поблизу розігрівача легкозаймисті матеріали;
- ліквідовувати несправності та проводити регулювання під час роботи розігрівача.
У разі пожежі на розігрівачі потрібно негайно перекрити магістральний і балонний вентилі.
Вимоги безпеки під час виконання робіт із речовинами, що мають токсичні (отруйні) властивості, визначає глава 8 розділу ІІІ НПАОП 63.21-1.01-09.
на проїжджій частині
На проїжджій частині доріг, окрім працівників Укравтодору, можуть виконувати роботи працівники інших комунальних підприємств.
Під час зовнішнього й технічного оглядів каналізаційної мережі на проїжджій частині виконавці робіт обов’язково встановлюють огороджувальні знаки, аби запобігти наїзду транспорту на працівників (п. 12.2.15 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.95 № 30).
Підготовка робочої зони робіт (наприклад огляд устаткування в колодязях та камерах, що розташовані на проїжджій частині) передбачає таке:
- машини й агрегати улаштовують перед місцем виконання робіт лобовою частиною в напрямку руху транспорту;
- машини й агрегати без нормативного фарбування огороджують переносними огороджувальними знаками, які встановлюють назустріч руху транспорту на відстані 10 м від місця робіт;
- машини й агрегати, що мають спеціальне фарбування (жовто-червоного кольору), у світлий час доби не огороджують;
- у темний час доби на машинах і агрегатах, на яких немає бортових сигнальних вогнів, із боку руху транспорту та на стійках дорожніх огороджувальних знаків вивішують червоні ліхтарі.
Підстава — пункт 1.12 Тимчасової інструкції з техніки безпеки для аварійно-відновлювальних бригад при роботі в колодязях і камерах систем водозабезпечення і водовідведення (каналізації) населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР від 07.09.1982.
Організація дорожніх робіт залежить від різних чинників, зокрема кліматичних умов. За цим принципом територію України поділяють на чотири дорожньо-кліматичні зони (табл.).
Географічні межі дорожньо-кліматичних зон України
Кліматичні природні умови впливають на строки початку і закінчення робіт, тривалість будівництва, продуктивність землерийно-транспортних машин, дальність переміщення ґрунту, схеми виконання робіт тощо.
Джерело: https://esop.mcfr.ua/article.aspx?aid=660312