30th July, 2018
Ми завжди шукаємо для Вас актуальну інформацію, яка допоможе глибше пізнати охорону праці. Краще вчитися на помилках інших, тож ми пропонуємо вам статтю про розслідування нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння.
Зі статті Ви дізнаєтесь:
- Коли нещасні випадки не визнаються виробничими
- Які важелі впливу застосовують до п’яного працівника
- Як уникнути судових позовів
Безумовно, кожен має право проводити вільний час на власний розсуд, а шкідливі звички — це особистий вибір людини. Проте неприпустима ситуація, коли працівник дозволяє собі приходити на роботу п’яним або навіть вживати алкоголь чи наркотичні засоби на робочому місці. Що робити спеціалісту з охорони праці, який зіткнувся із такою ситуацією, та як уникнути неприємностей у цьому разі, розглянемо далі.
Коли потерпілий від нещасного випадку на виробництві звертається до лікарні, там не тільки надають йому допомогу, а й проводять дослідження на наявність в організмі алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин). У разі позитивного результату лікар визначає ступінь сп’яніння і складає протокол. Саме такі дії медиків передбачає Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232; далі — Порядок № 1232).
Відповідний висновок чи витяг із протоколу лікувально-профілактичний заклад подає на запит роботодавця, Фонду соціального страхування, якщо ще не утворена комісія з розслідування нещасного випадку, або голови комісії після її утворення. Висновок направляють протягом доби з моменту одержання запиту (п. 9 Порядку № 1232). Цей документ є частиною матеріалів розслідування (п. 17 Порядку № 1232) та спеціального розслідування нещасного випадку (п. 50, 51 Порядку № 1232).
Нещасні випадки не визнають пов’язаними з виробництвом за таких обставин:
- стан здоров’я погіршився внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, що підтверджують відповідні медичні висновки, якщо: такі речовини не застосовують у виробничому процесі; не порушили вимоги щодо зберігання і транспортування токсичних чи отруйних речовин; потерпілого, який перебував у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку відсторонили від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
- основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин стало алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що підтверджують відповідні медичні висновки (п. 16 Порядку № 1232).
Під час розслідування нещасного випадку тільки медичний висновок підтверджує факт, що працівник перебував у стані сп’яніння. Обов’язково подбайте про те, аби отримати цей документ.
Також зверніть увагу, що нещасний випадок визнають не пов’язаним із виробництвом, якщо стан сп’яніння буде його основною причиною. Тобто, стан сп’яніння працівника не завжди автоматично переводить нещасний випадок у розряд невиробничих. Тому комісія має достеменно розібратися із ситуацією, встановити всі можливі виробничі фактори і порушення у роботі підприємства, які могли вплинути на ймовірність настання нещасного випадку.
Проілюструємо це на прикладі судового рішення (Додаток 1).
Якщо страховий випадок визнають не пов’язаним із виробництвом, потерпілий втрачає право на страхові виплати.
Як розслідувати нещасні випадки невиробничого характеру, регламентує Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджений постановою КМУ від 22.03.2001 № 270; далі — Порядок № 270).
Зауважте, що нещасні випадки розслідують незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп’яніння (п. 5 Порядку № 270).
Законодавство передбачає достатньо важелів впливу, які можна застосувати до працівника у стані сп’яніння. Вчасно застосуйте їх, і це допоможе запобігти нещасному випадку на виробництві.
Власник або уповноважений ним орган має право відсторонити працівників від роботи у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань із охорони праці та протипожежної охорони (ст. 46 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Якщо спеціалісти служби охорони праці виявили порушення, вони мають право вимагати відсторонити від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів із охорони праці; не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт (ст. 15 Закону про охорону праці).
За працівником, якого відсторонили від роботи, місце роботи зберігають, а заробітну плату, як правило, — ні.
Аби відсторонити працівника від роботи, потрібно мати вагомі докази порушення ним трудової дисципліни (про них ми поговоримо нижче).
У разі, коли спеціалісти служби охорони праці виявляють порушення, вони мають право надіслати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності порушників (ст. 15 Закону про охорону праці).
Законодавство про працю передбачає два види дисциплінарних стягнень: догану та звільнення. Яке обрати, вирішує роботодавець. Вибір залежить від тяжкості порушення, наслідків, ступеня вини працівника й інших обставин.
Законодавство та судова практика керуються тим, що поява на роботі у нетверезому стані є досить серйозним порушенням, за яке допустимо навіть звільнити працівника. Так, стаття 40 КЗп Ппередбачає окрему підставу звільнення — «поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння». Але обов’язково отримайте згоду виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, адже цього вимагає стаття 43 КЗпП.
Роботодавець має право звільнити працівників за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов’язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час перебування на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9; далі — Постанова № 9).
Працівник здебільшого заперечує факт свого сп’яніння. А в майбутньому у нього виникає бажання оскаржити дії роботодавця, який притягнув його до дисциплінарної відповідальності чи відсторонив від роботи.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп’яніння підтверджують як медичним висновком, так й іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку
Важливо, щоб ви зібрали якомога більше різних доказів, якими можуть бути:
- службові, доповідні записки керівника відділу, у якому працює порушник;
- акти, які складають за участю свідків-колег працівника;
- акт відмови працівника від медогляду для встановлення стану сп’яніння;
- пояснювальна записка порушника або акт із фіксацією відмови від її оформлення;
- направлення на медичний огляд, яке складає представник кадрової служби чи служби охорони праці та підписує керівник підприємства або інша уповноважена особа.
Згідно з тенденцією судової практики законність звільнення працівника у зв’язку з перебуванням у стані сп’яніння на робочому місці не обов’язково підтверджують медичним висновком, адже у законодавстві немає норми, яка зобов’язує працівника звернутися до закладу охорони здоров’я, а силоміць привести його туди роботодавець не має права.
Слушна порада. Зробіть усе можливе, аби працівник пройшов огляд у медичній установі — запропонуйте йому пройти огляд, напишіть направлення. Якщо він відмовляється, зафіксуйте факт відмови і запасайтеся іншими доказами.
Також зробіть опис зовнішніх ознак стану сп’яніння. За зразок візьміть, наприклад, ознаки сп’яніння, викладені у пунктах 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735).
Документ наводить такі ознаки алкогольного сп’яніння:
- запах алкоголю з рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мовлення;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обставинам.
Ознаками наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, документ називає:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мовлення;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У Додатку 2 знайдете приклад, як в акті зробили опис стану сп’яніння працівника (із матеріалів судової практики).
Джерело: https://esop.mcfr.ua/article.aspx?aid=656713